Головна » Файли » Для учнів » Вишневецький В.О., українська мова та література

УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО. СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ
12.04.2017, 11:05

Складнопідрядне речення

Складнопідрядним називається речення, у якому одне просте речення залежить від іншого і пояснює його.

Складнопідрядне речення складається з головного і підрядного.

Головним називається незалежне, пояснюване речення, а підрядним — залежне, пояснююче. Підрядне речення відповідає на питання.

Святковим здається вечір, коли тобі добре попрацювалося вдень (О. Гончар). Головне речення — святковим здається вечір, підрядне — коли тобі добре попрацювалося вдень. Підрядне речення пояснює головне і відповідає на питання за якої умови?

Зв'язок підрядних речень із головним.

Види підрядних речень

Підрядне речення поєднується з головним такими способами:

1. Сполучниками підрядності: що, щоб, як, якби, бо, немов, наче, через те що та ін.

Як добре знати, що тебе веде твій власний шлях... (Л. Первомайський). Якщо ти за своє життя не посадив жодного дерева — плати за чисте повітря (О. Довженко). Сходив повний місяць, наче виринав з чорної хвилі (І. Нечуй-Левицький). Сполучники підрядності тільки з'єднують підрядні речення з головними, але членами речення не виступають.

2. Сполучними словами, якими є відносні займенники хто, що, який, чий, котрий у всіх відмінках та прислівникамиде, коли, куди, звідки, як та ін.

Там, де сонце торкнулось вершечків дерев, спалахнуло листя золото-зеленим вогнем (М. Коцюбинський). Якпарость виноградної лози, плекайте мову (М. Рильський).

Сполучні слова поєднують підрядні речення з головними й одночасно є членами підрядного речення (у першому прикладі слово де — обставина місця; у другому як — обставина способу дії).

Головні речення, до яких належать підрядні, можуть мати вказівні слова:

Тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка). Тим, хто служить правді й миру, простягай, народе, руку щиру (М. Рильський).

Підрядне речення може стояти перед головним реченням, у середині головного й після нього.

Підрядне речення відокремлюється від головного комою; якщо ж підрядне стоїть у середині головного речення, то виділяється комами з обох боків:

Щоб не пломеніти горобині самотньо, посадив я поблизу неї нашу українську калину (І. Цюпа). У села, де немає молоді, немає майбутнього (М. Іщенко). Поле вступило у тінь, бо наплинули з обрію хмари (П. Тичина).

Складнопідрядне речення з підрядними означальними і підрядними з'ясувальними
Підрядними означальними називаються речення, що пояснюють іменник у головному реченні й відповідають на питання який? яка? яке? які?

Небо, яке засіяли зорі, чудово заблищало (І. Нечуй-Левицький). Тигрицею, яку печуть тавром, ревла земля під кінським копитом (Ю. Клен).

З головним реченням підрядні означальні можуть поєднуватися сполучними словами — займенниками який, котрий, чий, сполучними словами — прислівниками де, куди, звідки, коли, як та сполучниками що, щоб, мов, наче, неначе. У головному реченні можуть бути вказівні слова той, такий.

Як радію за ту я людину, що загублену радість знайшла (В. Сосюра).

Підрядними з'ясувальними називаються речення, які пояснюють те, про що йдеться в головному реченні, і відповідають здебільшого на питання непрямих відмінків:

Ніколи в бурі не загине (хто?), хто Прометея має дух (В. Сосюра). Хвала тому (кому?), в кого душа орлина (Л. Дмитерко).

З головним реченням підрядні з'ясувальні пов'язуються сполучниками і сполучними словами хто, що, щоб, який, чий, котрий, як, наче, ніби, коли, куди, де та ін. У головному реченні цим сполучникам і сполучним словам може відповідати вказівне слово той у непрямих відмінках:

Хто посіяв вчасно, у того вродить рясно (Народна творчість). Він пишався тим, що був сином своєї країни (О. Гончар).

Різновидом з'ясувального речення є так зване непряме питання, тобто питання, виражене підрядним реченням.

Порівняйте:

Пряме питання: 1. Учителька запитала: «Скільки посаджено дерев?» 2. Я запитав товариша: «Яку музику ти слухаєш?»

Непряме питання: 1. Учителька запитала, скільки посаджено дерев. 2. Я запитав товариша, яку музику він слухає.

У кінці речення з непрямим питанням знак питання не ставиться. Якщо ж головне речення саме є питальним реченням, то знак питання ставиться:

Чи не скажете, як мені пройтидо Андріївського узвозу? Чули ви, як напровесні жайворонкова пісня бриніла? (Леся Українка)

Складнопідрядні речення з підрядними обставинними

Підрядні обставинні речення поділяються на такі види: підрядні місця, часу, ступеня і способу дії, мети, причини, умовні, допустові, наслідкові.

Підрядними місця називаються речення, що вказують на місце дії в головному реченні і відповідають на питанняде? куди? звідки?

Де кров текла козацькая, трава зеленіє (Т. Шевченко). Хилилися густі лози, звідки вітер віє (Народна творчість).

Підрядні речення місця поєднуються з головними реченнями за допомогою сполучних слів де, куди, звідки. У головному реченні часто вживаються вказівні слова там, туди, звідти, що є обставинами місця.

Підрядними часу називаються речення, що вказують на час дії в головному реченні і відповідають на питанняколи? відколи? як довго? з якого часу? до якого часу?

А мамина колискова звучить найніжнішою музикою і тоді, коли посрібляться наші скроні (Н. Дмитровська). І складаються строфи-куплети, коли серце болить і плаче (С. Пушик). Не пробуй з ковалем у кузні розмовлять, як молоток його з ковадлом у розмові (М. Рильський).

З головним реченням підрядні часу поєднуються за допомогою сполучних слів і сполучників коли, поки, доки, ледве, скоро, щойно, як, тільки, як тільки тощо.

Для зв'язку підрядних речень із головним можуть також слугувати словосполучення, до складу яких входять сполучники підрядності: після того як, у той час як, відтоді як, з того часу як, у той час коли та ін.

Найчастіше перша половина цих словосполучень входить до складу головного речення, а друга — підрядного: Бо пісня доти ще жива, допоки хтось її співає (Г. Чубач).

Підрядними ступеня і способу дії називаються речення, що вказують на ступінь і спосіб дії головного речення і відповідають на питання якою мірою? наскільки? як? у який спосіб?

У світі все було так (як?), як сто, і тисячі, і мільйони років тому (Ю. Збанацький). Пісенність ІПевченкової лірики настільки приваблива і природна (якою мірою? наскільки?), що багато його поезій стали народними піснями (О. Гончар).

Підрядні ступеня і способу дії приєднуються до головного речення сполучниками ніж, чим, як, мов, немов, наче, неначе, ніби. У головному реченні здебільшого вживається вказівне слово так.

Підрядні ступеня і способу дії можуть вказувати і на ступінь вираження якості: Скільки зір у високім небі, стільки співів у серці моїм (В. Сосюра). Вона засоромилась вся, аж сльози заблищали на очах (М. Коцюбинський).

Різновидом підрядних способу дії є підрядні порівняльні.

Вогонь то здіймався, то падав, наче дихали груди (М. Коцюбинський). Видно, хоч голки збирай (Народна творчість).

Порівняльні сполучники як, мов, немов, наче, неначе, ніби, ніж часто приєднують неповні підрядні речення, що називаються порівняльними зворотами:

Навколо стало видно, як удень (В. Козаченко). На хвилину залягла тиша і натяглася, наче струна (М. Коцюбинський).

ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!

Якщо порівняльний зворот входить до складу присудка, то він комою не відокремлюється: Руки зробилися як лід. Він був неначе і сонний (М. Коцюбинський).

Підрядними мети називаються речення, що вказують, з якою метою відбувається дія головного речення, і відповідають на питання для чого? з якою метою?

Я для пісні вікно розчинив, щоб вона залила мою душу весною (В. Сосюра).

Підрядні речення мети приєднуються до головного сполучником щоб. У головному реченні вживаються вказівні словадля того, з тим.

Присудок у підрядних реченнях мети найчастіше виражається неозначеною формою дієслова:

Щоб рибу з'їсти, треба в воду лізти (Народна творчість).

Підрядними причини називаються речення, що вказують на причину того, про що йдеться в головному реченні, і відповідають на питання чому? через що? з якої причини?

Підрядні речення причини приєднуються до головних сполучниками бо, тому що, від того що, через те що.Сполучення тому що, від того що, через те що інколи можуть розриватися; тоді кому ставимо перед сполучником що:

Ми повинні виграти матч, тому що краще підготувалися до змагань. — Ми повинні виграти матч тому, що краще підготувалися до змагань.

Підрядними умовними називаються речення, що вказують, за якої умови можливе те, про що йдеться в головному реченні, і відповідають на питання за якої умови?

Якби я турбувався лиш про себе, вже б онімів давно від самоти (Д. Павличко). Якщо на Василів вечір (14 січня) зірок на небі рясно — чекайте ягідного літа (3 календаря).

З головним реченням підрядні умовні поєднуються сполучниками коли, якщо, якби, як та ін. Цим сполучникам у головному реченні може відповідати сполучник то:

Як виросту, збудую хату, над дахом колесо приб'ю... (Д. Павличко).

Підрядними допустовими називаються речення, які вказують на умови, незважаючи на які або всупереч яким відбувається дія, виражена в головному реченні, і які відповідають на питання незважаючи на що?

У полі ще лежав сніг, хоч весна брала своє.

З головним реченням підрядні допустові поєднуються сполучниками хоч, хоча, хай, нехай, дарма що, незважаючи на те що та ін.

Якщо підрядне допустове речення стоїть перед головним, то між реченнями можуть вживатися протиставні сполучники а, але, зате, однак, проте.

Де б я не був, а все ж думками лечу в Донеччину свою (В. Сосюра).

Окрім сполучників, підрядні допустові поєднуються з головним реченням сполучними словами скільки, як з підсилювальною часткою не.

Скільки на море не дивись, воно ніколи не набридне. Як вовка не годуй, він усе в ліс дивиться (Народна творчість).

Підрядними наслідковими називаються речення, у яких вказується на наслідок дії головного речення і які відповідають на питання внаслідок чого?

Теплий туман слався по полю і наливав балку посамі вінця, так що дерева потопали в ньому (М. Коцюбинський).

З головним реченням підрядні наслідкові поєднуються сполучником так що.

ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!

Підрядні наслідкові слід відрізняти від підрядних способу дії, які приєднуються сполучником що до вказівного слова так: У кімнаті стало темно, так що довелося увімкнути світло (підрядне способу дії).

Складнопідрядні речення з кількома підрядними

Складнопідрядні речення з кількома підрядними поділяються на супідрядні та послідовною підрядністю.

У супідрядних реченнях усі підрядні залежать від головного речення.

Розрізняють такі види супідрядних речень:

1. Підрядні речення відносяться до одного з членів головного речення і відповідають на те саме питання:

Сідай, Володю, та розкажи нам про себе, звідки ти родом, як став переможцем (3 журналу). Сідай, Володю, та розкажи нам про себе (що?) звідки ти родом, (що?) як став переможцем.

2. Підрядні речення відносяться до різних членів головного речення:

За селом, що розстелилося перед ними в буйній зелені, похмуро здіймалась, як величезний верблюд, двогорба висота (О. Гончар). За селом похмуро здіймалась двогорба висота, що розстелилося перед ними (яка?) в буйній зелені (як?) як величезний верблюд.

Супідрядні речення можуть поєднуватись одне з одним єднальними сполучниками:

Їздові підкладали під колеса каміння, щоб підводи не скочувались назад і коні відпочивали (О. Гончар).

Якщо супідрядні речення поєднуються єднальним сполучником, то перед сполучником і, що не повторюється, кома не ставиться.

У реченнях з послідовною підрядністю кожне з наступних підрядних залежить від попереднього підрядного: перше стоїть при головному (підрядне першого ступеня), друге залежить від першого підрядного (підрядне другого ступеня), третє — від другого підрядного (підрядне третього ступеня), четверте — від третього підрядного (підрядне четвертого ступеня) тощо.

Порядок синтаксичного розбору складнопідрядного речення

1. Указати, що речення складне, сполучникове, складнопідрядне.

2. Указати головне і підрядне речення.

3. Указати тип підрядного речення.

4. Назвати сполучник, яким вони поєднані між собою.

5. Пояснити розділові знаки.

6. Розібрати кожне речення як просте.

7. Намалювати схему речення.

Зразок синтаксичного розбору складнопідрядного речення

Це станеться тоді (коли?), як рак свисне (Народна творчість).

1. Речення складне, сполучникове, складнопідрядне.

2. Головне речення: Це станеться тоді; підрядне: як рак свисне.

3. Складнопідрядне часу.

4. Сполучник як.

5. Між головним і підрядним реченням ставиться кома.

6. У головному реченні підмет це, виражений вказівним займенником; присудок (простий дієслівний) — станеться, виражений дієсловом; станеться (коли?) тоді (обставина часу, виражена прислівником часу); речення розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне.

У підрядному реченні підмет —рак — виражений іменником; присудок (простий дієслівний) — свисне — виражений дієсловом; речення розповідне, неокличне, двоскладне, непоширене, повне. коли?

 

Категорія: Вишневецький В.О., українська мова та література | Додав: vishnevetskiy1967
Переглядів: 468 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar