Головна » Файли » Для учнів » Вишневецький В.О., українська мова та література

УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО. ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ
12.04.2017, 10:41

Односкладні речення

Односкладні речення з головним членом — присудком

Односкладними називаються речения, у яких є тільки один головний член і для повноти змісту вони не потребують доповнення другим головним членом.

Односкладні речення поділяються на іменні (підметові) та дієслівні (присудкові).

До дієслівних належать означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові.

Означено-особовими називаються односкладні речення з присудком-дієсловом у формі першої чи другої особи дійсного (теперішнього і майбутнього часів) або наказового споробу: Шануйте здобуте трудом поколінь (М. Нагнибіда); Країну сонячну мою люблю високою любов'ю (В. Сосюра).

Вилучення особових займенників — підметів (я, ти, ми, ви) не змінює змісту речень, а робить їх яскравішими, більш динамічними. Порівняйте: Сади свій сад, плекай свої надії, зневірою душі собі не рань (П. Дорошко) і Ти сади свій сад, ти плекай свої надії... Уживаються ці речення здебільшого у розмовному та художньому стилях.

Неозначено-особовими називаються односкладні речення з присудком-дієсловом у формі третьої особи множини теперішнього або майбутнього часу та у формі множини минулого часу.

У таких реченнях важлива сама дія, а не особи, що її виконують. Особи тут мисляться неозначено, тому в таких реченнях підмета не буває. Ті, що виконують дію, не називаються з кількох причин: або дія стосується багатьох і перелік зайвий чи неможливий, або особи невідомі, або свідомо уникають називання: Ведуть коня вороного, розбиті копита (Т.Шевченко).

Неозначено-особові речення широко вживаються в наукових творах — при описі певних дослідів чи процесів: Мідь не витісняє з кислот водень. Як же одержують солі таких металів, як СиСО4 , CuСl2 і т. д.? Солі металів, які не реагують з кислотами, одержують за допомогою хімічних реакцій...

Односкладні речення з такими самими формами присудків, як і в означено-особових та неозначено-особових реченнях, можуть вказувати дію, виконувану будь-якою особою, тобто мають узагальнене значення. Такі речення називають узагальнено-особовими: Здобудемо освіту, побачимо більше світу (Народна творчість); Гордістю проймаєшся за наших людей — високообдарованих, всевміючих, всеперема-гаючих (О. Гончар). Найчастіше в узагальнено-особових реченнях присудки виражаються дієсловом у формі 2-ї особи однини: З вогнем, не жартуй; Чесне діло роби сміло (Народна творчість). У переважній більшості прислів'я і приказки є узагальнено-особовими реченнями.

Безособовими називаються односкладні речення з присудком, при якому немає, й не може бути підмета: Світало. По хатах де-не-де світилось (А. Головко).

Присудок у безособових реченнях може бути простим і складеним: У повітрі пахло липовим цвітом (О. Десняк); Опівдні зробилося зовсім тепло (Гр. Тютюнник).

Присудками в безособових реченнях можуть бути:

— безособові дієслова: Світало. Надворі розвиднялося;

— особові дієслова, вжиті в безособовому значенні: За вікном гуде, співає (Ю: Збанацький); Повіяло польовими пахощами (М. Коцюбинський);

— дієслівні форми на -но, -то:

Всі квітоньки-зірниченьки геть вирвано з пшениченьки (Леся Українка); Неробам дорогу закрито у наш колектив (Народна творчість);

— слово нема (немає):

Для трактора межі нема (Народна творчість). Слово нема може бути відсутнім: Ні меж, ні краю колгоспному врожаю (Народна творчість);

— прислівники, а також присудкові слова можна, треба, жаль, шкода та ін. в сполученні з неозначеною формою дієслова:

Не можна нашу землю скути! (М. Терещенко);

— неозначена форма дієслова:

Сонцю над світом горіти (М. Нагнибіда).

Безособові речення здебільшого виражають стан людини чи природи, не називаючи активного діяча: Нам треба миру; Матерям не спиться; Уже стемніло; Немає вітру.

Уживаються вони переважно в розмовному та художньому стилях.

Односкладні речення з головним членом — підметом

Називні — це такі речення, які мають один головний член — підмет. Вони повідомляють про те, що певне явище чи предмет у дійсності є, існує: Ніч. Шумить розштормоване море (О. Гончар).

Крім підмета, в називному реченні можуть бути пояснюючі слова, найчастіше означення: Весна. Хліборобська весна. Перший день оранки (Ю. Збанацький)..

У складі називних речень можуть бути вказівні частки ось, он, от: Ось вулиця, будинок і квартира (М. Рильський).

Називні речення часто вживаються групами, відділяючись одне від одного комою, крапками, крапкою: Пісок, виноградні лози, тоненькі запорошені акації (Журнал); Чебрець... Безсмертник... Деревій... Тужавий вітер-степовій (П. Усенко).

Називні речення можуть бути окличними: Обрій у промінні. Сонце! Світло! (М. Терещенко)

Називні речення не бувають заперечними. Вони не вживаються у значенні минулого або майбутнього часів. Найчастіше називні речення вживаються в художніх описах, у газетних та журнальних статтях. За допомогою їх письменники досить яскраво передають пейзаж, місце або час дії тощо: Тиша, полуденна спека... Тиша... Блакить... Сонце... Солоний вітрець... Зітхає море... (О. Донченко); Тривожних коней храп. Людей тяжкі колони. Снарядні ящики. Бляшанки бомб. Харчі. Могутнє рухання військового огрому (М. Бажан). Для підсилення вияву того, чи іншого явища або при потребі вказати на велику кількість предметів називні речення можуть повторюватися: Покоси. Покоси. Покоси. Ужинок великих трудів (М, Терещенко).

Називні речення вимовляються з розповідною або окличною інтонацією.

Неповні речення

Прості речення за наявністю головних і другорядних членів поділяються на повні й неповні. У повному реченні є всі потрібні для висловлювання думки члени речення, у неповному пропущено один або кілька членів, головних чи другорядних, але їх можна легко відтворити:

— із попередніх речень або його частин:

Шабля ранить тіло, а слово — душу (Народна творчість).

У другій частині складного речення пропущено слово ранить;

— зі змісту самого неповного речення:

Сиві мальви при дорогах на Волині (Л. Костенко).

Коли на місці пропуску у вимові робиться пауза, то на письмі ставиться тире: Дерево міцне корінням, а людина — друзями (Народна творчість).

Односкладні речення не можна вважати неповними на тій підставі, що в них немає другого головного члена речення. Підмет чи присудок у них не пропущено, він просто не потрібний.

Зразок розбору односкладного речення

1. На переправі коней не міняють (Народна творчість).

2. Підмета немає, присудок не міняють виражений дієсловом у 3-й особі множини теперішнього часу.

3. Розповідне, неокличне, односкладне — неозначено-особове, поширене, повне.

4. Не ускладнене.

5. Не міняють (кого?) коней (непрямий додаток, виражений іменником у родовому відмінку); не міняють (де?) на переправі (обставина місця, виражена іменником із прийменником).

6. Зворотний порядок слів, логічний наголос на словах не міняють.

7. Крапка в кінці речення.

8. На переправі коней не міняють.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть типи односкладних речень, наведіть приклади.

2. Чим виражений присудок у неозначено-особових реченнях?

3. Які речення називають безособовими?

4. Що таке називні речення?

5. Чим характеризуються неповні речення?

6. Які розділові знаки ставляться на місці пропусків?

 

Категорія: Вишневецький В.О., українська мова та література | Додав: vishnevetskiy1967
Переглядів: 430 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar