Головна » Файли » Для учнів » Вишневецький В.О., українська мова та література

УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ. Прикметник
[ Викачати з сервера (117.0 Kb) ] 12.04.2017, 10:19

Прикметник

Прикметником називається значуща самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета й відповідає на питання: який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? котрий? котра? котре? котрі? Наприклад: щасливий, короткий, зелена, братове, високі.

Прикметники змінюються за родами, числами, відмінками: високий, висока, високе, високі, високого, високої.

У словосполученні виступає здебільшого залежним словом: лан (який?) широкий, але може бути й головним: ширший (за що?) за море.

У реченні найчастіше виступає означенням, але може бути й присудком:

Синє небо чисте й прозоре.

Групи прикметників за значенням

Прикметники поділяються на три групи: якісні, відносні й присвійні.

Якісні вказують на таку ознаку, яка може бути у предмета більшою чи меншою мірою: чорний — чорніший, найчорніший. Вони можуть утворювати словосполучення із залежними прислівниками дуже, надзвичайно, надто, занадто, досить тощо.

Відносні прикметники вказують на ознаки предметів за різноманітними відношеннями між предметами. Наприклад, відношення до місця й часу: міські вулиці, весняна пора; до матеріалу: сталевий прут, шовкова сукня; до національності: українська мова, російський прапор.

Присвійні позначають належність чого-небудь людині чи тварині і відповідають на питання чий? чия? чиє?Наприклад: дідусеві окуляри, лисяча нора.

Прикметники мають здатність переходити в інші групи за значенням:

а) якісні у відносні: помаранчева квітка — помаранчева революція;

б) відносні у якісні: металевий стрижень — металевий голос;

в) присвійні у відносні та якісні: лебединий пух —лебедина зграя — лебедина пісня.

Ступені порівняння прикметників

Якісні прикметники при порівнюванні ознак предметів можуть вказувати на неоднакову міру якості. У зв'язку з цим розрізняються два ступені порівняння: вищий і найвищий.

Вищий ступінь показує, що в одному предметі ознака проявляється більшою (або меншою) мірою, ніж в іншому:сьогодні погода холодніша, ніж учора.

Найвищий ступінь показує, що в якомусь предметі ознака виявляється найбільшою (або найменшою) мірою порівняно з іншими предметами: Дніпро — найдовша річка України.

Кожен зі ступенів має дві форми: просту й складену.

Проста форма вищого ступеня порівняння утворюється від основи прикметника за допомогою суфіксів -іш-, -ш-: милий — миліший, ніжний — ніжніший. У деяких прикметників при таких змінах можуть випадати суфікси -к-, -ок-, -ек-: глибокий — глибший, далекий — дальший.

При додаванні суфікса -ш- у складі прикметників можуть виникати звукові сполуки (результат чергування), які на письмі позначаються літерами жч і щ. У вищому ступені прикметників г, ж, з перед суфіксом -ш- змінюються на -жч-,а с + -ш- — на -щ-: високий — вищий, вузький — вужчий, дорогий — дорожчий, дужий — дужчий, низький — нижчий, але: легкий — легший.

Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника вищого ступеня префікса най-: дорожчий — найдорожчий, кращий — найкращий. Значення найвищого ступеня можна посилити префіксами як-, що-: якнайзручніший, щонайвродливіший.

Складена форма вищого ступеня порівняння утворюється за допомогою приєднання слів більш, менш до звичайної форми якісного прикметника: більш, вдалий, більш глибокий, менш вередливий.

Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання слів найбільш, найменш до звичайної форми якісного прикметника: найбільш, зручний, найбільш стійка, найменш, приємне.

Не мають ступенів порівняння прикметники, що називають абсолютну якість: голий, порожній; прикметники, утворені за допомогою суфіксів -еньк-, -есеньк-, -езн-, -енн-, -уват-: гарнесенький, величезний, широченний, білуватий.

Повні й короткі, стягнені й нестягнені форми прикметників

Деякі якісні прикметники чоловічого роду в називному й знахідному відмінках можуть мати, крім повної (зелений, повний), ще й коротку форму (ясен день, красен лицем). Короткі прикметники мають нульове закінчення.

Прикметники жіночого, середнього роду та множини в називному й знахідному відмінках мають, крім звичайноїстягненої (висока, високе, високі), нестягнену форму (високая, високую).

Короткі та нестягнені форми прикметників вживаються здебільшого в поетичному стилі мовлення:

Стоїть гора високая, а за нею вища (Народна пісня).

Відмінювання прикметників

Прикметники змінюються за родами, числами й відмінками. Форма прикметника визначається тим іменником, від якого цей прикметник залежить у словосполученні чи реченні.

За характером кінцевого приголосного основи та відмінкових закінчень прикметники поділяються на дві групи —тверду і м'яку.

Тверда група прикметників

До твердої групи належать:

а) якісні та відносні прикметники, що мають основу на твердий приголосний і в називному відмінку однини чоловічого роду закінчуються на -ий: безладний, безпорадний, безробітний, бідолашний, величний, веселий, весняний, відповідний, гіркий,

глухий;

б) присвійні прикметники із суфіксами -ів (після голосного та апострофа - -їв), -ин (після голосного та апострофа - -їн), які в називному відмінку однини чоловічого роду після цих суфіксів мають нульове закінчення: Андріїв, батьків, Галин, дідів, доччин, Ігорів, нянин, шевців;

в) усі короткі форми прикметників: варт, винен, годен (згоден), готов, жив, здоров, зелен, ладен, певен, повен, повинен, прав, рад, ясен.

М'яка група прикметників

До м'якої групи належать:

а) відносні прикметники, що мають основу на м'який приголосний -н- і в називному відмінку однини чоловічого роду закінчуються на -ій (після голосного — -їй): безодній, будній, верхній, весінній, вечірній, всесвітній (кругосвітній), городній;

б) усі прикметники на -жній, -шній, що походять від прислівників: ближній, внутрішній, вчорашній, давнішній, домашній, завтрашній, зовнішній, колишній;

в) відносні прикметники з основою на : безкраїй, довговіїй, короткошиїй; відносні прикметники з відтінком присвійності: братній, орлій, а також якісний прикметник синій.

Зразки відмінювання прикметників

Однина

Тверда група

 

Чол. рід

Середн. рід

Жін. рід

Н.

нов-ий

нов-е

нов-а

Р.

нов-ого

нов-ого

нов-ої

Д.

нов-ому

нов-ому

нов-ій

Зн.

= Н. або Р.

нов-е

нов-у

Ор.

нов-им

нов-им

нов-ою

М.

...нов-ому (-ім)

...нов-ому (-ім)

...нов-ій

 

Н.

батьк-ів

батьков-е

батьков-а

Р.

батьков-ого

батьков-ого

батьков-ої

Д.

батьков-ому

батьков-ому

батьков-ій

Зн.

= Н. або Р.

батьков-е

батьков-у

Ор.

батьков-им

батьков-им

батьков-ою

М.

...батьков-ому (ім)

.. .батьков-ому (ім)

...батьков-ій

М´яка група

Н.

давн-ій

давн-є

давн-я

Р.

давнь-ого

давнь-ого

давнь-ої

Д.

давнь-ому

давнь-ому

давн-ій

Зн.

= Н. абоР.

давн-є

давн-ю

Ор.

давн-ім

давн-ім

давнь-ою

М.

...давнь-ому (-ім)

...давнь-ому (-ім)

...давн-ій

Множина

 

Тверда група

М´яка група

Н.

нов-і

батьков-і

давн-і

Р.

нов-их

батьков-их

давн-іх

Д.

нов-им

батьков-им

давн-ім

Зн.

= Н. або Р.

= Н. або Р.

= Н. або Р.

Ор.

нов-им

батьков-им-и

давн-іми

М.

...нов-их

...батьков-их

...давн-іх

Способи творення прикметників

Префіксальним способом прикметники утворюються від:

а) прикметників: сильний — пресильний; високий —невисокий;

б) іменників (із прийменником без): без меж — безмежний; без крил — безкрилий.

Суфіксальним способом прикметники утворюються від:

а) іменників: сон — сонний; книга — книжний, книжковий;

б) прикметників: білий — біленький, білесенький, білісінький, білуватий; тісний — тіснуватий;

в) дієслів: гнути — гнучкий; брати — беручкий; пекти — пекучий;

г) прислівників: тут — тутешній; вчора — вчорашній.

Префіксально-суфіксальним способом прикметники утворюються від іменників: без талану — безталанний; при школі — пришкільний.

Основоскладанням утворюються прикметники від:

а) двох прикметників: кислий і солодкий — кисло-солодкий; світлий і синій — світло-синій;

б) сполучення іменника і прикметника або числівника: довгі ноги — довгоногий; сільське господарство — сільськогосподарський.

Складносуфіксальним способом (складанням основ з додаванням суфікса) утворюються прикметники від словосполучень: п'ятнадцять років — п'ятнадцятирічний, десять поверхів — десятиповерховий, лівий бік — лівобічний.

Правопис прикметників

Під час написання прикметників трапляються значні труднощі, пов'язані зі специфікою їх вимови, словотвору і формотворення.

Правопис префіксів

Слід розрізняти префікси пре- і при-:

а) префікс пре-

вживається переважно у якісних прикметниках і прислівниках для вираження найвищого ступеня ознаки: прегарний, презавзятий, прекрасний, премудрий, прекрасно, препогано. Крім того, префікс пре- виступає в словах презирливий, презирство й у словах старослов'янського походження: преосвященний, преподобний, престол;

б) префікс при-

вживається у прикметниках, утворених від поєднання іменників із прийменниками зі значенням наближення: пригірок, прикордонний; неповноти дії: присісти та приєднання: прибити;

в) префікс прі-

вживається тільки у словах прізвисько, прізвище, прірва.

ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!

Слід розрізняти слова, у яких пре-, при- входять до складу кореня і не є префіксами:

Пре-: президент, презент, препарат, прейскурант, престиж, прелюдія, премія, прем'єра, презентація, претендент, прерія, пресування, пресловутий.

При-: приватний, привілей, примха, призер, принцип, прилад, призма, присудок, природа, пригода, прикмета, присяга, приятель.

Правопис суфіксів:

а) -н(-ий) у більшості якісних і відносних прикметників: дружний (спів), західний, мільйонний, принадний, фабричний;

б) -н(-ій) у небагатьох прикметниках (переважно відносних), в уріх прикметниках прислівникового та іменникового походження після ж, ш: братній, всесвітній, городній, давній, житній, незабутній, освітній, пізній,ранній, самобутній, суботній, хатній, ближній, вчорашній, давнішній, домашній, дорожній;

в) -ин (-їн) у присвійних прикметниках, утворених від іменників І відміни: баба — бабин, Галя — Галин, свекруха — свекрушин, тітка — тітчин,Марія — Маріїн, Софія — Софіїн;

ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!

Приголосні г, к (шк), х перед суфіксом -ин змінюються на ж, ч (щ), ш: Ольга — Ольжин, дочка — доччин, Мелашка—Мелащин, | сваха — свашин.

г) -ин-, -ичн-, -ист- пишуться після твердих приголосних: бджолиний, голубиний, історичний, класичний, променистий, урочистий;

ґ) -ічн- після м'яких приголосних: академічний, анархічний;

д) -їн-, -їст-, -їчн після голосних та апострофа: героїчний, двоїстий, зміїний, солов'їний;

є) -ев- уживається після м'яких або шиплячих приголосних, якщо наголос падає переважно на основу слова:березне'вий, груше'вий, овоче'вий, си'тцевий;

є) -єв- пишеться після м' яких н, т або й: алюмінієвий, дієвий, життєвий, значеннєвий, суттєвий;

ж) -ов- вживається в прикметниках, якщо перед ним стоїть твердий приголосний або шиплячий (ж, ч, ш, щ), м'який приголосний або й: вітровий, казковий, кварцовий, палацовий, святковий, службовий, бойовий, гайовий, грошовий, дійовий, дощовий,

життьовий, крайовий, нульовий, речовий, стильовий.

Ці ж правила поширюються на правопис суфіксів -ов-, -ев- (-ев-) у присвійних прикметниках жіночого і середнього роду: майстрова, майстрове; Петрова, Петрове; робітникова, робітникове; Андрієва, Андрієве; кобзарева, кобзареве; скрипа-лева, скрипалеве; сторожева, сторожеве. У відповідних присвійних прикметниках чоловічого роду суфікси -ов-, -ев- (-єв-) чергуються з -ів (-їв): Василева — Василів, майстрова — майстрів, Олексієва — Олексіїв;

з) -уват-, а після м'яких приголосних -юват-, уживається в прикметниках на позначення певного вияву ознаки:горбуватий, круглуватий, синюватий, темнуватий, а також на виявлення невеликої міри властивості, схильності до чогось, позначуваної іменниковою основою: дуплуватий, злодійкуватий, остюкуватий, піскуватий;

и) -оват- уживається в прикметниках, якщо наголос падає на о: плисковатий, стовбоватий;

і) -овит- уживається на означення високого ступеня вияву ознаки: гордовитий, грошовитий, талановитий;

ї) прикметникові суфікси -анн-, -енн-, які вживаються для підкреслення найвищої міри ознаки, пишуться з двома н:невблаганний, нездоланний, неоціненний, несказанний, нескінченний, страшенний (але жаданий). Подібні прикметники завжди мають наголос на суфіксі;

й) у прикметниках, твірна основа яких закінчується на н, приєднання суфіксів -н-, -н- викликає подвоєння н:знаменний, осінній, плинний, ранній, туманний;

к) перед суфіксами -ськ- деякі приголосні при словотворенні змінюються, змінюючи й самі суфікси:

к, ць, ч + -ськ- дають -цьк-: гірник — гірницький, молодець — молодецький, парубок — парубоцький, ткач — ткацький;

г, ж, з + -ськ- дають -зьк-: боягуз — боягузький, Запоріжжя — запорізький, Париж — паризький, Прага — празький;

х, ш, с + -ськ- дають -ськ-: залісся — заліський, товариш — товариський;

л) приголосні основи -к-, -ц(ь) перед суфіксом -н- змінюються на -ч-: безпека — безпечний, вік — вічний, кінець — кінечний, місяць — місячний, околиця — околичний, пшениця — пшеничний, рік — річний, серце — сердечний, сонце — сонячний. Приголосний основи -ч- зберігається: ніч — нічний, ячмінь — ячний (або ячмінний).

Правопис складних прикметників

Разом пишуться:

а) складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться разом: електросиловий (електросила), картоплесаджальний (картоплесаджалка), лісостеповий (лісостеп), м'ясозаготівельний (м'ясозаготівля),радіофізичний (радіофізика), самохідний (самохід), теплообмінний (теплообмін), чорноземний (чорнозем);

5) складні прикметники, утворені від сполучення іменника та узгоджуваного з ним прикметника: загальноосвітній (загальна освіта), легкоатлетичний (легка атлетика), мовностильовий (мовний стиль), народногосподарський (народне господарство), народнопоетичний (народна поезія), первіснообщинний (первісна община), правобережний (правий берег), сільськогосподарський (сільське господарство), східнослов'янський (східні слов'яни);

з) складні прикметники з другою дієслівною частиною: волелюбний, деревообробний, карколомний, машинобудівний.

Прикметники з другою префіксальною дієслівною частиною пишуться через дефіс: вантажно-розвантажувальний, контрольно-вимірювальний;

г) складні прикметники, у яких першим компонентом виступає прислівник: важкохворий, внутрішньозаводський, загальнодержавний; так само й такі, у яких другою складовою частиною є дієприкметник: вищезгаданий, нижчепідписаний, новоутворений, свіжозрубаний, але: трохи вище зазначений (параграф), бо є пояснювальне слово;

ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!

Прислівники, утворені від більшості відносних прикметників, як правило, зберігають на собі логічний наголос і не зливаються в одне слово з наступним прикметником або дієприкметники: абсолютно сухий, діаметрально протилежний, послідовно м'иролюбний, різко окреслений, суспільно корисний, суспільно необхідний, хімічно зв'язаний.

ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!

У складних термінах прислівник як компонент, що уточнює значення складного прикметника, пишеться разом із цим прйкметником: видовженотупоконічний, короткогрушоподібний, округлояйцеподібний.

д) складні прикметники (з двох або кількох компонентів), у яких основне смислове навантаження передається останнім прикметником, а попередні лише звужують, уточнюють його зміст. Такі прикметники, як правило, мають термінологічне значення: вузькодіалектне (мовне явище), грудочеревна (перепона), давньоверхньонімецька (мова),двовуглекислий (газ), лінгвостилістичні (особливості); також — глухонімий, сліпоглухонімий;

є) складні прикметники, першою частиною яких є числівник, написаний літерами: двадцятиповерховий, семиразовий, стодвадцятип'ятирічний, але 125-річний;

є) складні прикметники, утворені з двох неоднорідних прикметників (зокрема ті, які виражають відношення родової ознаки до видової): поперечношліфувальний (поперечний шліфувальний верстат).

Через дефіс пишуться:

а) складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс: віце-президентський (віце-президент), генерал-губернаторський (генерал-губернатор), дизель-моторний (дизель-мотор), соціал-демократичний (соціал-демократ), унтер-офіцерський (унтер-офіцер);

ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!

В окремих випадках, коли прикметник утворюється від сполучення іменника з прикладкою, дефіс не ставиться:Москва- ріка — москворіцький.

б) -складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному: аграрно-сировинний, державно-монополістичний, електронно-обчислювальний, культурно-технічний, лісопильно-стругальний, масово-політичний, мовно-літературний, навчально-виховний, науково-технічний, партійно-політичний, плоско-опуклий, постачально-збутовий, свердлильно-довбальний, суспільно-політичний, столярно-механічний; а також узвичаєні: всесвітньо-історичний, літературно-художній, народно-визвольний, підзолисто-болотний тощо; між компонентами цих складних прикметників, не з'єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і: аграрний і сировинний, навчальний і виховний тощо;

в) складні прикметники, у яких перша частина закінчується на -ико (-іко): буколіко-романтичний, діалектико-матеріалістичний, історико-культурний, механіко-математичний, політико-економічний;

г) складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-: військово-морський, військово-спортивний, воєнно-стратегічний;

ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!

Складні субстантивовані прикметники, які набули форми іменника, такі як військовозобов'язаний, військовополонений, пишуться разом.

ґ) складні прикметники, у яких перша частина не має прикметникового суфікса, але яка за змістом є однорідною з другою частиною и приєднується до неї за допомогою сполучного звука о або е: м'яльно-тіпальний, м'ясо-молочний, крохмале-патоковий;

д) складні прикметники, утворені з двох або кількох основ, які означають якість із додатковим відтінком, відтінки кольорів або поєднання кількох кольорів в одному предметі: блакитно-синій, гіркувато-солоний, кисло-солодкий, молочно-білий, сіро-голубий, темно-зелений, червоно-зеленосиній, але: жовтогарячий, червоногарячий (окремі кольори);

е) складні назви проміжних сторін світу: південно-східний, північно-західний; норд-остівський;

є) складні прикметники, першим компонентом яких є числівник, написаний цифрами: 20-річний, 10-поверховий.

Послідовність розбору прикметника

1. Назва частини мови. Загальне (лексичне) значення.

2. Початкова форма (Н. в. однини чоловічого роду).

3. Група за значенням (якісний, відносний чи присвійний).

4. Морфологічні ознаки:

— ступінь порівняння (якщо є);

— форма (повна, коротка; стягнена, нестягнена);

— група (тверда, м'яка);

— рід, число, відмінок.

5. Синтаксичні ознаки:

— з яким словом пов'язаний, на яке питання відповідає;

— роль у словосполученні (головне чи залежне);

— роль у реченні (яким членом речення виступає).

6. Особливості вимови та написання.

Зразок розбору прикметника

Літо збігло, як день, і з незлежаного туману вийшов синьоокий, золоточубий вересень (М. Стельмах).

1. Синьоокий — прикметник, означає ознаку предмета, відповідає на питання який?

2. Початкова форма — синьоокий.

3. Якісний.

4. Форма повна, нестягнена, група тверда, чоловічий рід, однина, називний відмінок.

5. Вересень (який?) синьоокий, залежне слово, у реченні виступає означенням.

6. Пишеться разом, тому що утворене від словосполучення сині, очі.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення прикметнику як частині мови. Наведіть приклади.

2. Які морфологічні ознаки має прикметник? Відповідь підтвердіть прикладами.

3. Які синтаксичні функції виконує прикметник у реченні?

4. Які прикметники називаються якісними, відносними, присвійними? Наведіть приклади.

5. Як утворюється проста форма вищого ступеня порівняння прикметників? Наведіть приклади.

6. Як утворюється складена форма вищого ступеня порівняння прикметників? Наведіть приклади.

7. Як утворюється проста форма найвищого ступеня порівняння прикметників? Наведіть приклади.

8. Як утворюється складена форма найвищого ступеня порівняння прикметників? Наведіть приклади.

9. Які прикметники належать до твердої групи відмінювання?

10. Які прикметники належать до м'якої групи відмінювання? Наведіть приклади.

11. Розкажіть про правопис суфіксів прикметників.

12. Які прикметники пишуться разом, а які — через дефіс? Наведіть приклади.

 

 

 

Категорія: Вишневецький В.О., українська мова та література | Додав: vishnevetskiy1967
Переглядів: 595 | Завантажень: 8 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar