Головна » Файли » Для учнів » Вишневецький В.О., українська мова та література

УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО. БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ РЕЧЕННЯ
12.04.2017, 11:07

Безсполучникове складне речення

Безсполучниковими реченнями називаються такі складні речення, у яких прості речення об'єднуються в одне ціле без сполучників, за допомогою інтонації.

Смислові відношення між простими реченнями в безсполучникових складних реченнях виражаються по-різному. У сполучникових реченнях у їх вираженні беруть участь сполучники або сполучні слова, тому смислові відношення тут більш чіткі, конкретні. Відсутність сполучників у безсполучникових складних реченнях робить ці відношення більш узагальненими. Тому при заміні безсполучникового речення сполучниковим можна вставити не один, а кілька сполучників: Посієш вчасно — вродить рясно (Народна творчість). Порівн.: Коли посієш вчасно, вродить рясно. Оскільки посієш вчасно, то вродить рясно.

У деяких безсполучникових складних реченнях вставити сполучники не можна: Зупиніться: мужньо й непохитно пам'ять над могилою стоїть! (І. Гнатюк)

Смислові відношення в безсполучниковому складному реченні, як і в сполучниковому, залежать від змісту простих речень — частин складного.

Тут можуть бути перелічувальні зв'язки, що мають значення:

— одночасності або послідовності дій:

Гаснуть у плавнях летючі комети, тихо вмирає на заході ніч (А. Малишко); Схилиться над селом сонячна твердінь, ластівка крилом розтинає тінь (М. Рильський);

— пояснювальні:

Бачу здалека: хвиля іскриста грає вільно по синьому морі (Леся Українка);

— протиставні:

Поглянув я на ягнята — не мої ягнята (Т. Шевченко);

— причинові:

І слова не можна було зрозуміти: такий зчинився гамір (Л. Мартович);

— умовні:

Погодуєш рослину — нагодуєш, родину (Народна творчість);

— наслідкові:

В душі моїй сила стозора — бушуй, натхнення,бушуй (П. Тичина).

Виражати смислові відношення в безсполучниковому складному реченні допомагають в усному мовленні інтонація, а в писемному — розділові знаки:

Пригріло сонечко, обсохла земля, потягло орача в поле (М. Коцюбинський).

Безсполучникове складне речення може складатися з двох і більше простих речень, пов'язаних між собою сурядним зв'язком. Для них властива інтонація перелічення: Вітер ущух, спека спала, небо стало прозоро-голубим (Яків Ваш).Такі речення є синонімічними до складносурядних.

Безсполучникові складні речення, що поєднують по два простих речення, вимовляються з різною інтонацією. Для одних характерна інтонація протиставлення: Літо дбає, зима поїдає (Народна творчість); для інших — інтонація підрядності: Працюватимеш вволю — матимеш долю (Народна творчість). Речення з інтонацією підрядності є синонімічними до складнопідрядних речень.

Кома і крапка з комою в безсполучниковому складному реченні

Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні

Кома

Крапка з комою

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Між ярами, над ставами

Верби зеленіють.

(Т. Шевченко)

Сонце високо підбилося вгору: надворі стало душно.

(І. Нечуй-Левицький)

Тире

Двокрапка

Подержало з тиждень морозом — земля змерзла, мов кістка. (Панас Мирний)

Умовк кобзар, сумуючи: щось руки не грають... (Т. Шевченко)

Защебетав соловейко — пішла луна гаєм. (Т. Шевченко)

Погасли вечірні вогні:

Усі спочивають у сні. (Леся Українка)

Посієш впору — збереш зерна гору. (Народна творчість)

В час гарячий полудневий виглядаю у віконце: ясне море, ясні хмарки, ясне небо, ясне сонце. (Леся Українка)

Вживання розділових знаків у безсполучниковому складному реченні залежить від смислових відношень між простими реченнями — його частинами.

Між реченнями, які входять до складу безсполучникового складного речення, ставиться кома, якщо в них перераховуються якісь факти, послідовні чи одночасні події; між ними можна вставити сполучник і:

Шумить Дніпро, чорніють кручі, в граніт холодний б'є прибій (В. Сосюра).

[], [], [].

Між реченнями, які входять до безсполучникового складного речення, ставиться крапка з комою у тих випадках, коли вони менш пов'язані між собою або вже мають розділові знаки.

З тихим плескотом на берег рине хвилечка перлиста; править хтось малим човенцем (Леся Українка).

[]; [].

Двокрапка і тире в безсполучниковому складному реченні

Між частинами безсполучникового складного речення двокрапка ставиться у таких випадках:

1. Друге речення доповнює зміст першого, поширюючи один із його членів (найчастіше присудок):

І здавалось: розтає сніжинка (М. Рильський).

(Пор.: І здавалось, що розтає сніжинка.)

Іноді в першій частині опускаються слова: і побачив, і почув, і відчув тощо: Заплющу очі: постають сади (В. Ткаченко). (Пор.: Заплющу очі і бачу, як постають сади.)

[]:[].

2. Друге речення (або кілька речень) пояснює зміст першого: Запахло дужче осінню: листя пожовкле, як із кульбаби пух, вітер рвав і кружляв ним по голих городах (З журналу). (Пор.: Запахло дужче осінню, а саме: листя пожовкле, як із кульбаби пух, вітер рвав і кружляв ним по голих городах.)

[]:[].

3. Друге речення вказує на причину того, про що говориться в першому: Любіть книгу: вона допоможе вам розібратися в строкатому плетиві думок, навчить вас поважати людину (3 журналу). (Пор.: Любіть книгу, бо вона допоможе вам розібратися в строкатому плетиві думок, навчить вас поважати людину.)

Між частинами безсполучникового речення тире ставиться у таких випадках:

1. Зміст одного речення протиставляється змістові іншого: Пан гуляв у себе в замку — у ярмі стогнали люди (Леся Українка). (Пор.: Пан гуляв у себе в замку, а в ярмі стогнали люди.)

[]-[].

2. Перше речення вказує на час або умову того, про що йдеться в другому реченні: Будеш сіяти з сумом — вродитьпечаль (М. Стельмах).(Пор.:Якщо будеш сіяти з сумом, то вродить печаль. Коли будеш сіяти з сумом —- вродить печаль.)

[]-[].

3. Друге речення містить у собі наслідок того, про що говориться в першому реченні (між ними можна вставити сполучники так що, тому): Зацвіли в саду гвоздики — осінь тільки починається (В. Ткаченко). (Пор.: Зацвіли в саду гвоздики, так що осінь тільки починається.)

[]-[].

ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!

Тире ставиться, коли зображується швидка зміна подій: Вітер війнув—листя з клена жовте, жовтаво-золоте полетіло (П.Ти чина).

Порядок синтаксичного розбору безсполучникового складного речення

1. Визначити граматичні основи.простих речень, що входять до складу безсполучникового складного.

2. Встановити, зі скількох простих речень складається безсполучникове складне.

3. Визначити смислові зв'язки між простими реченнями (перелік фактів, протиставлення, друге речення пояснює перше, розкриває причину тощо).

4. Схарактеризувати інтонацію безсполучникового складного речення.

5. Пояснити розділові знаки.

6. Кожне речення, що входить до складу безсполучникового складного, розібрати як просте.

7. Намалювати схему речення.

Зразок синтаксичного розбору безсполучникового складного речення

Гув мотор, катер пінив носом хвилі (Ю. Мушкетик).

1. Граматичні основи: гув мотор і катер пінив.

2. Речення складається з двох простих речень.

3. Перелік фактів.

4. Інтонація переліку.

5. Між двома простими реченнями ставиться кома.

6. Перше речення: розповідне, неокличне, непоширене, двоскладне, повне; підмет — мотор, виражений іменником; присудок (простий дієслівний) — гув, виражений дієсловом.

Друге речення: розповідне, неокличне, поширене, двоскладне, повне; підмет — катер, виражений іменником; присудок (простий дієслівний) — пінив, виражений дієсловом; пінив (чим?) носом (непрямий додаток, виражений іменником в орудному відмінку); пінив (що?) хвилі (прямий додаток, виражений іменником у знахідному відмінку).

7. [],[].

 

Категорія: Вишневецький В.О., українська мова та література | Додав: vishnevetskiy1967
Переглядів: 620 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
avatar