Головна » Файли » Для учнів » Вишневецький В.О., українська мова та література

Схема оцінювання власного висловлювання з української мови ЗНО
18.11.2016, 14:22

Зміст власного висловлення оцінюють за шістьома критеріями

1. Теза

Учасник формулює тезу, яка репрезентує його власну позицію. Учасник висловлюється в один із таких способів:

–  стверджує, що людина повинна розважливо обмірковувати свої кроки [оскільки тільки зважене рішення не призведе до небажаних наслідків];

–  стверджує, що людині доцільно лише частково обмірковувати свої кроки [оскільки занадто ретельний аналіз свого майбутнього вчинку може призвести до втрати дорогоцінного часу, коли потрібно миттєво щось вирішити];

–  стверджує, що людині варто давати волю емоціям, довіряти лише власному серцю, [оскільки інтуїція доволі часто допомагає зробити правильний крок, а тамування емоцій негативно впливає на здоров’я]; 

–  займає проміжну позицію (з одного боку.., з іншого боку), стверджуючи, що людині доцільно дотримуватися балансу між емоціями та розрахунком,  тобто дослухатися і до розуму, і до серця.

Орієнтовні опорні слова:

розум, інтелект, розсуд, глузд, розуміння; серце, емоції, переживання, почуття, інтуїція; мислити, пізнавати, засвоювати, розуміти, розумітися, міркувати, мізкувати, тямити; відчувати, почувати, провіщати; дослухатися, слухати, вирішувати, чинити, робити.

У роботі немає вправного формулювання тези, але є речення та ключові слова, що доносять власний погляд учасника на обговорювану проблему.

Учасник пише лише про емоції (серце), не пов’язуючи їх із життєвим вибором.

Учасник пише лише про розум (інтелектуальні здібності), не пов’язуючи це з із життєвим вибором.

Учасник пише про вибір у житті, але не вказує на роль розуму чи серця.

Учасник лише повторює фрази з формулювання теми, не висловлюючи власної позиції 1

Учасник не формулює тези. Зміст висловлення свідчить про відсутність власної позиції щодо порушеної проблеми й несформованість того чи іншого погляду на неї. Учасник формулює тезу, яка не відповідає запропонованій темі 0

2. Аргументи

Учасник розвиває свою думку, наводячи принаймні два доречні й переконливі аргументи (докази, підстави для обґрунтування, підтвердження висловленої тези), які пов’язують тезу з прикладами 2

Учасник наводить принаймні один доречний аргумент (доказ, підставу для обґрунтування, підтвердження висловленої тези).

Аргументи дублюють один одного, тобто другий аргумент перефразовує зміст першого. Один з аргументів не є доречним стосовно сформульованої тези 1

Учасник не наводить жодного аргументу для обґрунтування тези або наведені аргументи не є доречними  0

3а. Приклад із літератури чи інших видів мистецтва

Аргументи підкріплено, проілюстровано принаймні одним розгорнутим, добре поясненим прикладом з художньої літератури чи інших видів мистецтва. Указано проблему, порушену у творі, художній образ, через який проблему розкрито, назву й автора твору. У творах з інших видів мистецтва тестований може не вказувати автора.

Ілюстрація логічно вписується в розвиток доведення, показуючи розуміння учасником того, як його міркування стосовно шляхів розв’язання певної проблеми виявляються, підтверджуються в мистецькому творі 2

Немає мотивації наведення прикладу; приклад не конкретизований через художній образ; у прикладі є фактичні помилки 1

Прикладу з літератури чи інших видів мистецтва немає або він не є доречним  0

3б. Приклад, що є історичним фактом або випадком із життя

Учасник наводить принаймні один доречний приклад або з історії, або із суспільно-політичного життя, або з власного життя.

Ілюстрація логічно вписується в розвиток доведення, показуючи розуміння учасником того, як його міркування стосовно шляхів розв’язання певної проблеми виявляються, підтверджуються в особистому житті конкретних людей або в суспільному минулому чи нинішньому житті. Учасник може покликатися на факти з біографії митців, які стосуються їхнього суспільно-політичного життя 2

Немає мотивації наведення прикладу; приклад не конкретизований; у прикладі є фактичні помилки  1

Прикладу з історії, суспільно-політичного чи власного життя немає або він не є доречним  0

4. Логічність, послідовність

Висловлення демонструє зосередженість на обговорюваній проблемі, цілісний, послідовний і несуперечливий розвиток думки (логічність і послідовність викладу). Заявлена теза послідовно доводиться. Учасник постійно тримає порушену ним проблему у фокусі своєї уваги, не відступаючи вбік. Учасник висловлює думки в певній послідовності, відбирає лексичний матеріал і мовленнєві засоби відповідно до теми й ситуації міркування, використовує різноманітні синтаксичні конструкції. Текстові властива зв’язність, що простежується і на рівні розгортання думки, і на рівні правильного й доречного використання спеціальних засобів зв’язку.

Учасник структурує роботу за абзацами 2

Учасник відволікається від обговорюваної проблеми.  У роботі є порушення логічності, цілісності, послідовності й несуперечливості розвитку думки. Учасник не структурує роботу за абзацами 1

Логіки викладу, цілісності, послідовності й несуперечливості розвитку думки немає  0

5. Висновок

Наприкінці власного висловлення учасник робить підсумок зі свого доведення, указуючи на те, яку домінантну думку (позицію) він урешті тримав у полі зору, коли наводив аргументи й приклади. Висновок відповідає запропонованій темі й органічно випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів. Висновок розташований наприкінці роботи 2

Висновок лише частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами та прикладами  1

Висновку немає; висновок не відповідає сформульованій у власному висловленні тезі; висновок не пов’язаний з аргументами та прикладами 0

6а. Орфографія та пунктуація

0–1  4

2–6  3

7–11  2

12–16  1

17 і більше  0

Таблиця 3

6б. Лексика, граматика та стилістика

0–1  4

2–4  3

5–7  2

8–10  1

11 і більше  0 

Категорія: Вишневецький В.О., українська мова та література | Додав: vishnevetskiy1967
Переглядів: 481 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar